Початок року для аграрного сектору ознаменувався одразу кількома важливими регуляторними рішеннями. Вони стосуються податкового навантаження, вартості пального, доступу до державних земель та умов збереження персоналу в умовах мобілізації. Частина нововведень була запланованою, інші стали несподіваними для ринку.

Для виробників ці зміни означають необхідність перегляду фінансових моделей, планування витрат і кадрової політики. Саме тому системний огляд агроновини на старті 2026 року стає критично важливим для ухвалення управлінських рішень.

Акцизи на пальне та їх вплив на собівартість

З 1 січня 2026 року в Україні підвищено ставку акцизного податку на моторне пальне для агровиробників. Вона зросла до 253,8 євро за 1000 літрів, що на 38,1 євро більше, ніж у 2025 році. Таке підвищення передбачене законом про імплементацію європейських вимог щодо акцизів, який уже набрав чинності.

Рішення є частиною поетапного наближення українських ставок до мінімальних рівнів, встановлених у країнах ЄС. Для порівняння, у Німеччині акциз на пальне перевищує 650 євро за 1000 літрів, у Польщі — близько 276, у Словаччині — понад 550.

Наслідки підвищення для агросектору:

• Зростання витрат на дизельне пальне та бензин
• Можливе подорожчання пального на кілька гривень за літр
• Залежність кінцевої ціни від курсу валют і світових цін на нафту

Бюджетні надходження та фіскальна логіка

У парламенті пояснюють підвищення акцизів необхідністю збільшення доходів державного бюджету. Очікується, що нові ставки забезпечать додаткові надходження в розмірі 2–3 млрд гривень щомісяця. Ці кошти мають частково компенсувати бюджетні витрати в умовах війни та фінансування інших пріоритетних напрямів.

Це означає, що податки для аграріїв поступово ставатимуть жорсткішими, а фіскальний тиск — більш прогнозованим і довгостроковим. Закон передбачає подальше поетапне підвищення акцизів до 2028 року.

Ключові аспекти податкової політики:

• Синхронізація з європейськими мінімальними ставками
• Прогнозоване зростання податкового навантаження
• Посилення ролі пального у структурі витрат агробізнесу

Державні землі та результати роботи земельного банку

Окремим важливим блоком змін стали результати управління державними сільськогосподарськими землями. За підсумками 2025 року на торги було виставлено 60 745 гектарів у 19 областях України. Майже 57,4 тис. гектарів успішно передано аграріям у законне користування.

Загалом протягом року укладено 887 договорів із переможцями онлайн-аукціонів. Конкуренція залишалася стабільно високою — в середньому чотири претенденти на один лот. Учасники подали понад 3086 пропозицій.

Основні показники:

• 1,1 млрд гривень ПДВ сплачено за користування землями
• Середня річна суборенда гектара — 17,1 тис. грн
• 91,3% переможців — малі та середні агробізнеси

Нові критерії бронювання від мобілізації

Найбільш чутливими для аграріїв стали зміни у правилах визначення критично важливих підприємств. Кабінет Міністрів і Мінекономіки посилили критерії без перехідного періоду. Для отримання такого статусу тепер потрібно вдвічі більше землі та доходу.

Мінімальна площа землі, оформленої на агрокомпанію, зросла з 500 до 1000 гектарів. Річний дохід має становити не менше 40 млн грн замість попередніх 20 млн. Сума сплаченого ПДФО за попередній квартал більше не є критерієм.

Що змінилося для бізнесу:

• Звуження кола компаній, які відповідають вимогам
• Особливий вплив на зернотрейдерів
• Ризик втрати права на бронювання працівників

Практичні наслідки для агросектору

Компанії, які не встигли подати заявки у 2025 році, зможуть претендувати на статус критично важливих лише після підбиття фінансових результатів за 2025 рік. Фактично це означає паузу щонайменше на рік для значної частини ринку.

Заяви подаються виключно в електронній формі через Державний аграрний реєстр із пакетом підтвердних документів. Мінекономіки розглядає їх та ухвалює рішення про визнання або відмову.

Потенційні ризики:

• Кадровий дефіцит у період посівної
• Зниження операційної ефективності
• Додатковий тиск на малі та середні господарства

Висновок

Регуляторні зміни з початку 2026 року суттєво змінюють умови роботи аграрного сектору. Підвищення акцизів, перегляд критеріїв критичності та активна земельна політика формують нову реальність, у якій аграріям доведеться працювати більш обережно, стратегічно та з довшим горизонтом планування.