Останні роки демонструють стрімке зростання кліматичних аномалій: тривалі посухи, надмірні опади, зсуви сезонів. Для України, як аграрної держави, ці явища мають безпосередній вплив на агросектор. Особливо це стосується зернових культур, зокрема пшениці, кукурудзи та ячменю, які є базовими для національного експорту.

Серед основних змін — збільшення середньорічної температури, нестабільність опадів і часті погодні стреси. Вони впливають на фазу вегетації, строки посіву й збирання. В окремих регіонах спостерігається зниження врожаїв навіть при застосуванні інтенсивних технологій.

Основні ризики в умовах кліматичних змін

Аграрії стикаються з новими викликами, що не завжди мають універсальні рішення. Проблеми, які виникають під впливом кліматичних умов, вимагають адаптації як у виборі культур, так і в технологічних підходах до обробітку ґрунту та догляду за посівами.

Погіршення погодних умов часто призводить до зменшення вегетаційного періоду. Відповідно, зернові культури не встигають накопичити потрібну масу зерна. Також значною є роль ерозійних процесів, спричинених раптовими зливами, які зменшують родючість ґрунтів.

Перед переліком ключових ризиків доречно окреслити, що їх наявність змушує фермерів змінювати технологічні карти, впроваджувати нові гібриди, а також шукати способи збереження вологи у ґрунті.

Основні ризики для врожайності:

• Зменшення кількості опадів у критичні фази розвитку культур;
• Посилення посух у степових регіонах;
• Раптові весняні заморозки після ранніх відлиг;
• Збільшення кількості днів із екстремально високими температурами;
• Втрата верхнього шару ґрунту внаслідок зливових дощів;
• Поява нових шкідників і хвороб, адаптованих до теплішого клімату.

Ці чинники вже зараз змінюють агротехнологічні рішення в Україні, а в перспективі можуть кардинально змінити карту сільгоспвиробництва.

Аналіз змін врожайності зернових в Україні

З огляду на зміни кліматичних умов, науковці та аналітики дедалі частіше надають дані про коливання врожаїв залежно від регіону, року та культури. Порівняння за останні десять років дає змогу побачити загальні тренди. Наприклад, у південних областях поступово зменшується урожай пшениці, тоді як у північних і західних регіонах він дещо зростає.

Перед поданням даних слід наголосити: кліматична стабільність залишається критичним фактором для прогнозованого виробництва. Без адаптації технологій до нових умов збереження врожаїв опиняється під загрозою.

Середня врожайність основних зернових в Україні, т/га

Рік	Пшениця	Кукурудза	Ячмінь
2013	3,2	5,9	2,4
2015	3,7	6,4	2,6
2017	4,1	6,8	2,7
2019	4,2	7,2	2,9
2021	4,0	6,5	2,5
2023	3,5	5,7	2,3

Як видно з таблиці, попри загальну тенденцію до зростання у 2015–2019 роках, останні роки демонструють спад. Цей тренд можна пов’язати із серією посух і зниженням вологості ґрунту в ключові періоди.

Технології адаптації до кліматичних змін

У відповідь на виклики клімату українські аграрії впроваджують практики, спрямовані на мінімізацію ризиків. Важливу роль відіграє перехід до ресурсозберігаючих технологій, селекція посухостійких сортів і застосування точного землеробства.

Також дедалі більшої популярності набуває агромоніторинг — системи, що дозволяють оперативно аналізувати стан культур і приймати рішення на основі супутникових даних. Це дає змогу знижувати втрати, пов’язані з погодними коливаннями.

Варто підкреслити: ефективна адаптація вимагає не лише нових рішень, а й змін у підходах до планування сезону, фінансового моделювання та навчання персоналу.

Практичні підходи до адаптації сільського господарства:

• Впровадження технології strip-till і no-till;
• Використання органічної мульчі для збереження вологи;
• Посів гібридів, адаптованих до короткого вегетаційного періоду;
• Використання систем зрошення з крапельною подачею;
• Підвищення точності прогнозування завдяки агрометеостанціям;
• Протидія ерозії через сидерати й контурне землеробство.

Ці практики показують, що навіть у несприятливих умовах можна зберегти стабільний рівень врожайності та конкурентоспроможність.

Прогнози та рекомендації для фермерів

В умовах глобального потепління на сільське господарство чекає трансформація. Аналітики очікують зміщення агрокліматичних зон на північ, що потенційно розширить ареал вирощування деяких теплолюбних культур. Водночас збільшення опадів у західних областях може зробити їх привабливішими для інтенсивного зернового виробництва.

Однак слід зважати: кліматичні зміни — це не тільки ризики, а й можливості. Вчасна переорієнтація та інвестиції в адаптацію дадуть змогу не лише мінімізувати втрати, а й зміцнити позиції України на міжнародному ринку зерна.