Азотні добрива відіграють ключову роль у формуванні врожайності та якості зерна озимої пшениці. Їх правильне застосування сприяє розвитку рослин, підвищенню вмісту білка та покращенню хлібопекарських властивостей зерна.

Оптимальні дози та строки внесення

Дослідження показують, що ефективне використання азотних добрив залежить від дозування та строків внесення. Наприклад, внесення 110 кг/га азоту навесні, зокрема сульфату амонію N60 по мерзлоталому ґрунту та двох позакореневих підживлень сечовиною (N30 + N20) у фазах виходу в трубку та колосіння, забезпечує врожайність 6,47 т/га та вміст білка 12,3% .

Форми азоту та їх вплив

Аміачна селітра, яка містить азот у амонійній та нітратній формах, є одним з найефективніших добрив для озимої пшениці. Нітратна форма швидко засвоюється кореневою системою, тоді як амонійна забезпечує тривале живлення рослин .

Позакореневі підживлення

Позакореневі підживлення мікродобривами, такими як марганець та кремній, у фазах виходу в трубку та колосіння сприяють підвищенню врожайності та вмісту білка в зерні. Застосування таких підживлень може збільшити врожайність на 0,2–0,31 т/га та вміст білка на 0,1–0,2% .

Висновки

Раціональне застосування азотних добрив, з урахуванням форми, дози та строків внесення, є запорукою високої врожайності та якості зерна озимої пшениці. Важливо також враховувати погодні умови та стан ґрунту для досягнення максимального ефекту від удобрення.