Що таке ENSO та чому La Niña 2025 важлива
Феномен ENSO/La Niña 2025 — це природне кліматичне коливання, що впливає на циркуляцію повітря і температуру поверхні Тихого океану. У фазі Ла-Нінья температура поверхневих вод у центральній і східній частині океану знижується, що змінює атмосферні потоки у всьому світі. NOAA CPC у вересні 2025 року зафіксувало 71% імовірності розвитку Ла-Нінья з жовтня по грудень, із можливим збереженням ефекту до лютого 2026 року.
Це означає, що в осінньо-зимовий сезон 2025/26 року очікуються характерні для Ла-Нінья зміни — зсуви у розподілі опадів і температур, які відчутно вплинуть на агрокліматичні умови в Північній півкулі, зокрема у Чорноморському регіоні, підвищуючи потенційні ризики перезимівлі для озимих культур.
🌦️ Ймовірні зміни опадів і температур у Східній Європі
Згідно з прогнозом NOAA та IRI, Ла-Нінья найімовірніше призведе до зниження температур у східній і північній Європі та підвищення вірогідності опадів у південному секторі континенту.
Основні очікування для сезону:
- Температура повітря може бути на 0,5–1,0°C нижчою за норму у східних і центральних областях України.
- Опади/температура показуватимуть більшу мінливість — чергування дощових періодів і коротких «вікон» сухої погоди.
- У південних областях можливі епізоди тривалих бездощів, що потребуватимуть контролю за вологістю ґрунту перед входом у зиму.
Такі умови потребують адаптації технологій посіву озимих культур, зокрема гнучкого підходу до строків кущення та планування підживлення.
🌾 Що це означає для озимих культур
Погодні коливання, пов’язані з Ла-Нінья, зазвичай створюють нерівномірні умови вологи на старті осені. Це особливо важливо для озимої пшениці, жита та ріпаку. Затримка осінніх опадів може зумовити пізні сходи або слабке кущення, тоді як надлишок вологи в листопаді — ризик підмокання та нестійкого кореневища.
Очікується, що вплив Ла-Нінья 2025 в Україні проявиться у вигляді контрастів: північ і захід матимуть кращі умови для вегетації, тоді як південь і степові області можуть відчувати нестачу опадів. Це підвищує значення моніторингу стану рослин і ґрунтова волога стає ключовим параметром для планування підживлення.
Рекомендації агрономам:
- Використовувати дані супутникового моніторингу (Copernicus, NASA SMAP) для оцінки рівня вологості на глибині 0–10 см.
- Оптимізувати строки посіву залежно від локальної вологості, не орієнтуючись лише на календар.
- Планувати азотне підживлення в періоди достатньої вологи для кращого засвоєння.
❄️ Вплив La Niña на зимостійкість та ризики
Холодна фаза ENSO зазвичай пов’язана зі стабільнішою зимою для східноєвропейських широт, але водночас — із ризиком ранніх і коротких заморозків. Це означає, що культури, які не встигли сформувати повноцінну кореневу систему, можуть зазнати температурних стресів ще до встановлення снігового покриву.
Щоб оцінити можливі наслідки, варто розглянути ключові фактори впливу Ла-Нінья на агросезон 2025/26:
- Температурний режим: холодні ночі й короткі відлиги збільшують ризик підмерзання молодих рослин.
- Сніговий покрив: у південних областях Чорноморського регіону можливі часті відлиги, що зменшить захисний шар снігу.
- Вегетаційна фаза: своєчасне кущення підвищує зимостійкість озимих, тоді як пізні сходи залишаються вразливими.
- Опади: дефіцит вологи у жовтні може призвести до нерівномірних сходів і слабкого розвитку ріпаку та пшениці.
🌍 Що варто врахувати в агростратегії сезону
В умовах очікуваної Ла-Нінья 2025 варто розглядати адаптивний підхід до ведення озимих культур:
- Моніторинг опадів у жовтні–листопаді як фактор старту вегетації.
- Регулювання строків підживлення залежно від фаз розвитку і вологості ґрунту.
- Оцінка мікрорельєфу — у пониженнях накопичується більше вологи, що може вплинути на перезимівлю.
- Контроль за температурними коливаннями у грудні–лютому для планування весняного підживлення.
✅ Висновок
Осіння фаза ефект Ла-Нінья може визначити сценарій зими для всього Чорноморського регіону. Ймовірне посилення вологості на півночі та дефіцит опадів у південних степах створюють неоднорідні умови для озимих культур. Своєчасний моніторинг, корекція строків підживлення і фіксація стану ґрунтової вологи допоможуть агровиробникам мінімізувати ризики та забезпечити стабільний старт сезону 2026 року.
