Початок року традиційно вважається періодом паузи для зернового сектору, однак цього сезону січень виглядає радше точкою переосмислення стратегії, ніж звичайним затишшям. Після свят учасники торгівлі повертаються до контрактів у складних умовах високої конкуренції та стриманого попиту. На ситуацію одночасно тиснуть зовнішні фактори та внутрішні обмеження, які формують нову конфігурацію попиту й пропозиції.

Січнева активність показує, що ринок зерна поступово відходить від короткострокових рішень і дедалі більше орієнтується на баланс запасів, логістичних можливостей та прогнозів експорту. Саме ці елементи стають визначальними для ухвалення рішень агровиробниками й трейдерами.

Внутрішня ситуація після новорічних свят

У першій половині сезону значна частина зерна залишилась всередині країни. Це пов’язано з уповільненням експорту та зміною структури попиту. За липень–грудень 2025 року реалізація експортного потенціалу по ключових культурах не перевищила половини можливих обсягів, що напряму вплинуло на внутрішню пропозицію.

Поточна ситуація на внутрішньому ринку характеризується такими показниками:

• Реалізація експортного потенціалу пшениці на рівні 47%
• Збереження значних залишків зерна після груднево-січневого просідання
• Обмежена активність переробників, які уникають довгострокових контрактів

Ці фактори змушують виробників зважено підходити до продажів та враховувати витрати на зберігання.

Експорт зернових: фактичні обсяги та ринки збуту

Експорт пшениці за перші шість місяців сезону склав близько 7,8 млн тонн, що на 20% менше у річному вимірі. Для порівняння, у довоєнні роки за цей самий період Україна відвантажувала від 65% до 75% річного експорту, тоді як нині цей показник істотно знизився.

Географія експорту у сезоні 2025/26 має чітку концентрацію:

• Єгипет, Індонезія та Алжир формують ядро закупівель української пшениці
• Країни ЄС майже не присутні серед покупців через зменшені квоти
• У другій половині сезону основний попит очікується з боку країн Близького Сходу та Північної Африки

Така структура пояснює, чому агроринки реагують на будь-які зміни у попиті саме з цих регіонів.

Ціновий фон та конкуренція на глобальному ринку

Цінова ситуація залишається складною через високий урожай у Південній та Північній півкулі. Вихід на ринок австралійської та аргентинської пшениці створює додатковий тиск на експортні котирування, обмежуючи можливості для зростання.

При цьому ціни на пшеницю всередині України утримуються від різких коливань, оскільки продавці не готові активно знижувати рівень пропозиції. Основні чинники, що формують ціновий баланс:

• Скорочення темпів експорту на 20% у порівнянні з минулим сезоном
• Висока конкуренція з боку альтернативних постачальників
• Залежність внутрішніх цін від логістичних витрат

За таких умов ринок демонструє радше стабільність, ніж потенціал до зростання.

Ячмінь і кукурудза: цифри та логістичні обмеження

Ситуація з іншими культурами також залишається напруженою. За липень–грудень експорт ячменю склав близько 1,2 млн тонн, що на 37% менше у річному вимірі та відповідає 46% експортного потенціалу. Основним покупцем на старті сезону був Китай, однак надалі попит змістився у бік Туреччини та країн MENA.

По кукурудзі показники ще стриманіші:

• За вересень–грудень експорт оцінюється на рівні близько 5 млн тонн
• Падіння темпів становить 34% у порівнянні з минулим роком
• Старт сезону став одним із найслабших за останнє десятиліття

Логістичні труднощі та пізнє збирання культури суттєво вплинули на ці результати.

Очікування другої половини сезону

Січень чітко окреслив настрої учасників агроринку: швидкого відновлення темпів експорту не очікують, натомість фокус зміщується на поступову реалізацію запасів. Певну підтримку ринку надала перша Panamax-партія кукурудзи до Китаю, однак цього недостатньо для повернення стабільного попиту.

Учасники торгівлі роблять ставку на:

• Контроль витрат та оптимізацію логістики
• Роботу з перевіреними напрямками збуту
• Гнучкість у формуванні контрактів

Висновок

Початок року показав реальний стан зернового сектору без ілюзій. Обсяги експорту нижчі за історичні показники, конкуренція на світовому ринку жорстка, а логістика залишається стримувальним фактором. У таких умовах успіх визначатиметься не швидкістю продажів, а точністю розрахунків і здатністю адаптуватися до поточної кон’юнктури.