Регулятори росту — це біологічно активні речовини, які впливають на процеси розвитку рослин: проростання насіння, формування кореневої системи, ріст пагонів, цвітіння, дозрівання плодів. Вони широко застосовуються в сільському господарстві для покращення якості врожаю, підвищення його кількості та адаптації культур до стресових умов.

Класифікація регуляторів росту

Усі регулятори росту умовно поділяють на дві групи:

• Природні — це фітогормони, які виробляються самими рослинами. До них належать ауксини, гібереліни, цитокініни, етилен, абсцизова кислота.
• Синтетичні — штучно створені речовини, які мають аналогічну або подібну дію до природних гормонів.

Основні групи та їхні функції

Ауксини — стимулюють подовження клітин, розвиток кореневої системи, пригнічують опадання листя та плодів.

Гібереліни — активізують подовження стебел, проростання насіння, цвітіння, формування зав’язі та плодів.

Цитокініни — відповідають за поділ клітин, стимулюють ріст бічних пагонів, уповільнюють старіння листя.

Етилен — регулює дозрівання плодів, спричиняє опадання листя, впливає на реакції рослини на стресові умови.

Абсцизова кислота — зупиняє ріст, сприяє закриттю продихів, підготовлює рослину до стану спокою.

Сфери застосування в агротехнологіях

Регулятори росту активно застосовуються в таких напрямах:

• Обробка насіння перед посівом для покращення схожості та енергії проростання
• Стимуляція укорінення розсади, особливо овочевих та плодових культур
• Регулювання росту надземної маси для досягнення оптимальної форми рослин
• Підвищення стійкості до несприятливих умов (засуха, заморозки, солоність, шкідники)
• Прискорення дозрівання продукції, зниження втрат при збиранні
• Поліпшення якості продукції: збільшення вмісту цукрів, крохмалю, вітамінів

Ефективність: від чого вона залежить

На результати використання регуляторів росту впливають:

• Фаза розвитку культури (найбільш чутливі періоди — проростання, цвітіння, налив плодів)
• Норма внесення та спосіб обробки (обприскування, замочування, ін’єкції в стебло)
• Умови зовнішнього середовища — температура, освітлення, вологість
• Сумісність із добривами та засобами захисту (не всі комбінації допустимі)

Висновок

Регулятори росту рослин — це ефективний інструмент управління фізіологією культур. За правильного вибору препарату та дотримання технології застосування вони здатні значно підвищити врожайність, покращити якість продукції та допомогти рослині краще адаптуватися до зовнішніх викликів. Їхнє використання виправдане як у промисловому виробництві, так і в фермерських господарствах.