Попри небезпеку, щоденні обстріли й наближеність до фронту, аграрії Запорізької області продовжують виконувати свою роботу — засівати поля, щоб забезпечити країну продовольством. Для них весна — не просто пора року, а виклик і місія водночас.

---

Робота під звуки вибухів

У прифронтових районах землероби виходять у поле не лише з сівалками, а й у бронежилетах. Безпека тут — відносна. Перед початком робіт території обстежують сапери, однак через постійну зміну лінії зіткнення ніхто не може гарантувати, що на полі не залишилося мін або снарядів, які не розірвалися.

Обстріли часто стаються раптово, тому техніка працює швидко й злагоджено. Водії тракторів знають: кожна хвилина на полі може стати критичною. Деякі господарства працюють під постійним моніторингом — тримають зв’язок із військовими, щоб швидко евакуювати людей у разі небезпеки.

---

Кожен гектар має значення

Цьогорічна посівна в області почалась раніше звичайного через теплу весну. Уже засіяно понад 100 тисяч гектарів — передусім озимими зерновими. Сівба йде поступово, з урахуванням погодних вікон і ситуації на місцях. Фермери відзначають, що основна мотивація — це не лише економіка, а й відповідальність перед людьми.

В умовах повномасштабної війни кожен гектар землі набуває стратегічного значення. Українські аграрії борються за врожай так само, як військові — за незалежність.

---

Люди, які не зупиняються

Підприємства, що зберегли техніку й частково персонал, намагаються працювати на повну потужність. Водії тракторів, агрономи, механіки — усі залучені до процесу. Деякі господарства постраждали від обстрілів: спалені ангари, пошкоджені трактори, перебиті електромережі. Проте й у таких умовах господарі повертаються до землі.

Усвідомлення важливості своєї праці допомагає не опускати руки. Адже фермерство — це також оборона: продовольча, економічна, гуманітарна.

---

Надія на майбутнє

Фермери сподіваються на вдалу погоду, мирне небо та врожай, який буде зібрано без втрат. Вони вірять, що після перемоги зможуть відновити пошкоджене й знову працювати в нормальних умовах. Але поки що — працюють, як можуть, у реаліях війни.

Ця посівна стала символом стійкості українського агросектора, який тримається на людях, що не здаються — навіть під обстрілами.