Дискусії навколо реформи Спільної аграрної політики (CAP) на 2028–2034 роки показали, що ЄС увійшов у складну фазу переосмислення своїх “зелених” амбіцій. Попри оголошені цілі з декарбонізації та відновлення біорізноманіття, політична узгодженість між Єврокомісією, Європарламентом і державами-членами залишається неповною.

Хронологія пропозицій

• Березень 2024 року: Єврокомісія представила перший пакет концепцій CAP 2028–2034, що передбачає спрощення звітності, гнучкіші еко-схеми та перехід до результатоорієнтованого підходу.
• Квітень–серпень 2025 року: консультації з урядами країн ЄС та фермерськими асоціаціями, які виявили головні суперечності — між екологічними вимогами та фінансовими гарантіями для фермерів.
• Вересень 2025 року: Європарламент ухвалив резолюцію, у якій заблокував частину пропозицій Єврокомісії, зокрема щодо жорстких вимог до скорочення пестицидів та обов’язкових екологічних відсотків (eco-share).

Ключовим конфліктом залишається баланс між кліматичними зобов’язаннями та доходами фермерів, особливо на тлі протестів у Франції, Польщі та Нідерландах.

Еко-схеми: реалії замість амбіцій

Еко-схеми (ecoschemes), які мають стати центральним інструментом «зеленої» CAP, виявилися надто складними для адміністрування. Єврокомісія запропонувала скоротити кількість обов’язкових показників та надати країнам-членам більше свободи у визначенні локальних практик.

Серед оновлень:

• спрощення системи моніторингу та цифрової звітності;
• можливість використання “національних кошиків” екосхем (без уніфікованих вимог по ЄС);
• більший акцент на відновленні ґрунтів і водних ресурсів замість чисто кліматичних KPI.

Фермерські асоціації вважають, що це повертає CAP «ближче до реалій сільського господарства», але екоорганізації застерігають від “розмивання” кліматичних зобов’язань.

Де “застрягли” переговори

Реформа CAP гальмується через три ключові фактори:

1. Фінансування. Питання бюджету після 2027 року залишається відкритим — поки не вирішено, чи зростатиме фінансування «зеленого переходу».
2. Політичний контекст. Після виборів до Європарламенту 2024 року зросла частка партій, що виступають за послаблення екологічного тиску на аграріїв.
3. Технічна узгодженість. Механізми оцінки результатів еко-схем поки не мають спільної методології для всіх країн.

Єврокомісія планує представити оновлену версію проєкту CAP на початку 2026 року, однак ухвалення реформи може зсунутися до 2027-го.

Що це означає для України

Для України, яка рухається в напрямку інтеграції в спільну аграрну політику ЄС, ці затримки мають кілька наслідків:

• тимчасова невизначеність щодо структури екологічних вимог для майбутніх угод про доступ до ринку;
• можливість маневру у формуванні власної системи агроекопідтримки — на основі національних реалій, поки ЄС оновлює свої стандарти;
• пріоритет ґрунтового здоров’я та водних балансів, які стають спільною точкою між ЄС і Україною.

Українським агрополітикам важливо синхронізувати стратегічні документи (зокрема Державну аграрну стратегію–2030) із принципами CAP, орієнтуючись на результатоорієнтовані показники, а не лише на форму підтримки.

Висновок

Реформа CAP 2028–2034 демонструє, що Європа переходить від амбіцій до прагматизму. Для України це шанс інтегруватися до спільної політики на основі більш гнучкої моделі — з урахуванням локальних еко-схем, сталого використання ресурсів і фінансових механізмів, які стимулюють ефективність, а не бюрократію.