Цьогорічний Borlaug Dialogue у США (21–23 жовтня, Де-Мойн, Айова) проходить під гаслом “SOILutions for Security” — акцент на здоров’ї ґрунтів, збереженні родючості та сталих технологіях живлення рослин. Головна увага приділена біофіксації азоту — інноваційному напряму, який може змінити підходи до агровиробництва в умовах дорогих добрив і кліматичних обмежень.

Біофіксація азоту — ключовий фокус 2025 року

Біофіксація азоту — це процес, у якому мікроорганізми перетворюють атмосферний азот (N₂) у форму, доступну для рослин. Технологія стає одним із головних напрямів біофертильності (biofertility), який дозволяє скорочувати використання мінеральних добрив і покращувати структуру ґрунтів.

За даними FAO, біопрепарати з азотфіксуючими бактеріями вже знижують потребу в синтетичних добривах на 15–25% у країнах, що впровадили ці рішення.

Для України, де азотні добрива формують до 40% собівартості вирощування зернових, це відкриває перспективу економії ресурсів і зменшення викидів N₂O.

Лауреатка World Food Prize 2025 — Маріанжела Унгрія

Лауреаткою World Food Prize 2025 стала Маріанжела Унгрія, професорка Університету Бразилії, за внесок у розвиток технологій біологічної фіксації азоту (BNF). Її дослідження заклали основу програм «інокуляції» сої, кукурудзи та пшениці бактеріями Azospirillum і Rhizobium, що зменшують потребу в хімічних добривах без втрати врожайності.

“Наші ґрунти потребують не лише живлення, а й відновлення. Біофіксація — це шлях до сталого балансу між продуктивністю та природою”, — підкреслила Унгрія у своїй промові.

Теми Borlaug Dialogue 2025

Серед ключових панелей конференції:

• “From Fertilizer Dependence to Soil Intelligence” — як біотехнології замінюють традиційні добрива;
• “Security through Sustainability” — як здоров’я ґрунтів пов’язане з продовольчою безпекою;
• “Innovations from Global South” — практичні кейси Бразилії, Кенії, Індії та України;
• “Private Sector and Soil Data” — роль великих корпорацій у створенні екосистеми відкритих агроданих.

Український контекст

Україна бере участь у Borlaug Dialogue через спільну панель із USAID «Soil Health & Postwar Recovery», де обговорюється відновлення деградованих земель у південних регіонах. Представники українських агрокомпаній презентують:

• пілотні проєкти біологічного азотного живлення для кукурудзи й соняшнику;
• використання біопрепаратів у зонах із підвищеною засоленістю ґрунтів;
• досвід застосування мікробіологічних інокулянтів замість частини аміачної селітри.

Такі підходи вже тестуються в Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях за підтримки міжнародних донорів.

Потенціал для українських ґрунтів

Біофіксація азоту може стати частиною національної стратегії відновлення ґрунтів, особливо після воєнних пошкоджень і зниження родючості. Зокрема, у чорноземних регіонах впровадження BNF-технологій здатне:

• скоротити внесення азотних добрив на 20–30%;
• знизити собівартість вирощування зернових на 800–1000 грн/га;
• покращити мікробіологічну активність і водопроникність ґрунту.

Висновок

Borlaug Dialogue 2025 задає новий вектор глобальної агрополітики: не просто «вирощувати більше», а вирощувати розумніше. Для України тренд на біофіксацію азоту може стати ключем до відновлення після війни та підвищення конкурентоспроможності агросектору на світових ринках.