Відоме і не дуже про висівках

Історія харчових волокон сходить до часів Гіппократа. Ще в 430 році до н. е. він описав проносний ефект пшеничних висівок. Йому вторив Авіценна. Наш лаврський старець –монах Агапид лікував людей травами, цільними кашами і хліб з непросіяного борошна. У багатьох травниках висівки (один з варіантів народного назви –товч) застосовувалися при лікуванні закрепів у первородящих жінок та усуненням наслідків після рясних застіль. У повсякденному харчуванні більшої частини населення ще менше ста років тому мали місце хліб і борошняні вироби саме з борошна з висівками.
Чому відбулися кардинальні зміни в раціоні?
Початок минулого століття ознаменувався бумом відкриттів у вивченні механізмів роботи шлунково-кишкового тракту. І з'ясувалося, що є вуглеводи, які неферментируются (неусваиваются) травними органами людини ,а саме шлунком і тонким кишечником. До таких вуглеводів віднесли водорозчинну і водонерастворимую клітковину і назвали їх баластними речовинами.
Стали розроблятися технологічні процеси для масової очищення рослинної сировини від волокон і назвали цей процес рафінуванням.
Це рішення було успішно предотворено в життя. У результаті, всього через 2 покоління призвело до різкого збільшення таких захворювань як діабет, гіпертонія, онкологія товстого кишківника і грудей , алергії і т. д. У доповненні до всього ці захворювання дуже різко «помолодшали».
Своєрідним поворотним моментом був вихід у Великобританії в 1982 році керівництва по высоковолокнистой дієті. Заснованої на використанні непросіяного борошна зернових у виробах і чистих висівок, при достатньому вмісті в раціоні овочів, фруктів, чистої води.
Американські технологи підрахували, що введення висівок в повсякденний раціон у 9 (!) раз знижує витрати на лікування ШКТ.
З'явилися публікації в медичних журналах, що підтверджують позитивну динаміку при введенні харчових волокон ( далі ПВ) в лікуванні таких захворювань як запор, дивертикулез, рак і синдром роздратованого кишечника, желчекаменные хворобу, атеросклероз, цукровий діабет , ожиріння. Сечокам'яна хвороба, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, варикозного розширення вен, подагри, карієсу. Список впечетляет, чи не правда?
У ці ж роки акадкмик Уголєв А. М. розробляє теорію адекватного харчування, одним з основних положень якої є наступне: « Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини».
Що ж таке ці «баластні речовини»?
Волокнисті і клейкі полісахариди надають рослинам їх структуру і форму. Вони не перетравлюються в тонкому кишечнику, так як стійкі до дії ферменту амілази підшлункової залози.
Проходячи незміненими в товстий кишечник, де ФЕРМЕНТУЮТЬСЯ пробіотичною флорою. Ці полісахариди називаються харчовими волокнами. Розщеплення і засвоєння ПВ в організмі людини відбуваються під впливом мікрофлори товстого кишечника. ПВ власне є ЄДИНОЮ їжею для біфідо - і лакто - бактерій. Чим же вони так корисні для нас, що мудра природа створила для них виключне цільове харчування? Подивимося на ДЕЯКІ функції, які біфідум - і лакто - флора виконують в нашому організмі.
1.Теплове забезпечення організму.
2. Регулювання перистальтики.
3. Участь в регенерації( відновлення) клітин епітелію.
4. Підтримка іонного гомеостазу.
5. Детоксикація, руйнування мутагенів.
6. Стимуляція імунної системи і утворення імуноглобулінів.
7. Пригнічення росту патогенних мікробів і грибів.
8. Участь у метаболізмі білків.
9. Участь у переробці жовчних кислот, стероїдів.
10. Зберігає хромосомні і плазмові гени.
11. Регуляція газового складу порожнини товстого кишечника.
12. Синтез і постачання організму вітамінів групи В, пантетиновой, олійної та
ін життєвоважливих кислот.
13. Синтез етилового спирту.
Для того, щоб ПВ не придушували вироблення підшлунковою залозою ферменту амілази , в чистому вигляді їх треба приймати на ніч. Це називається эубиотическое харчування.
Норма ПВ для жінок 30-35 грам на добу, для чоловіків –до 45 грам. Для спортсменів бодібілдерів ця норма суттєво вище і розраховується індивідуально лікарем залежно від кількості спец.добавок .
При систематичному підвищеному прийомі ПВ( наприклад, при небезпеки радіаційного опромінення) ПВ впливають на баланс жиророзчинних вітамінів А і К і вітаміну С. У таких випадках рекомендовано додатковий прийом зазначених вітамінів в чистому вигляді.
При тривалому введення ПВ в чистому вигляді в раціон людини в організмі відбуваються адаптаційні реакції, що відновлюють вихідний рівень мікроелементів.
Міститься в злакових культурах фітин( вітамін В8) пригнічує засвоєння організмом цинку.
Так ,при тривалому застосуванні виробів з борошна вищого сорту.
Але при приготуванні тіста на опарі і на заквасках, а не дріжджах, і при наявності ПВ цього не відбувається. Більше цинку , ніж в пшеничних висівках, тільки в мідіях і устрицях.
А тепер короткі витяги з медичних досліджень про вплив ПВ на життєдіяльність організму:
Виведення солей важких металів( свинець, кадмій) і радионуклеотидов.
При виразкових хворобах подовжується період ремісії і знижується частота загострень при застосуванні ПВ.
ПВ знижує внутрішньокишкове тиск, профилактизируя дивертикулез і його ускладнення.
ПВ здатні знижувати концентрацію холестерину в жовчі, що запобігає створення жовчних каменів.
При застосуванні ПВ збільшується час всмоктування вуглеводів. Такими властивостями володіють тільки ПВ злакових і трав. Вони гальмують всмоктування глюкози в тонкому кишечнику. ПВ гальмують секрецію інтестинального гормонів і пригнічують дію деяких антинутриентов, що істотно зменшує потребу в інсуліні.
Дуже важливо! ПВ істотно знижують рівень ендогенного гістаміну й інших біологічних амінів, які реалізують алергічні прояви при хворобах травної системи.

Після всієї вищевикладеної інформації очевидно, що застосування ПВ слід розглядати як найбільш фізіологічний підхід до профілактики і лікування патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту та інших систем.